ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

 

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. 

Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.

       22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

   

В роки радянської влади про подію 22 січня 1919 р. публічно не згадувалося, вона була під забороною.

 Проте в пам'яті народу ця подія залишалася живою, 1990 року на її честь Народний рух України організував «живий ланцюг» від Львова до Києва, який окрилив і надихнув Україну, змусив повірити у власні сили і боротись за незалежність.

  Наприкінці 2000-х р. почали відроджувати традицію створення «живих ланцюгів», що символізують єдність українського народу. В 2008 — 2011 роках у Києві такі «ланцюги» утворювали на мосту Патона. Таким чином символічно об'єднували правий та лівий береги Дніпра.

 Акт Злуки спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, важливою віхою процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу та надала завершеної форми самостійній українській державі.